Прiоритетними напрямками наукової роботи кафедри є розробка i вивчення сучасних методiв дiагностики i лікування захворювань органiв травлення i серцево-судинної систем. Наукова діяльність у цих напрямках ведеться й під час війни.
У час пандемії у 2020 році на кафедрі здійснювалась дослідницька робота у рамках гранту, що виграв ТНМУ від RECOOP HTS Association (президент – д-р Шандор Варі) загальною вартістю 40000 $ для вивчення хронічного стресу та ендотеліальної дисфункції, спричинених COVID-19.
Зокрема:
Ендотеліальнадисфункція та гіперкоагуляція у перехворілих на COVID-19.
Гендерні відмінності при хронічному стресі у студентів, спричиненому обмеженням пересування внаслідок пандемії COVID-19.
Дослідження хронічного стресу в SARS-CoV 2 інфікованих серопозитивних пацієнтів та медичних працівників.
Вплив COVID-19 на артеріальну гіпертензію у пацієнтів, які приймають інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (іАПФ) та антагоністи рецепторів ангіотензину (АРАІІ). (саме цим напрямком займається член нашої кафедри).
Розробка тест-наборів для імуноферментного визначення антитіл до SARS-CoV-2 у слині.
Команда, до якої увійшов завідувач нашої кафедри – проф. М.В. Гребеник та лікар-кардіолог С.М.Маслій, судинний хірург – проф. С.Я.Костів та лікар-інтерн Б.П.Сельський, доценти О.О.Шевчук та Я.І.Іванків, випускниця ТНМУ А.Пак та студентка шостого курсу С.Палій, лаборант МНДЛ М.М.Дзюба, на разі у районах Тернопільської області збирали зразки крові, слини та дані, які потрібні для досліджень, у пацієнтів, котрі перехворіли на COVID-19.
Метою проекту є встановлення молекулярних механізмів розвитку ендотеліальної дисфункції, гіперкоагуляції та судинного тромбозу у осіб, які перехворіли на COVІD-19 різного ступеня тяжкості, а також у серопозитивних і серонегативних медичних працівників. До дослідження були залучені осіб, які перехворіли на COVID-19. Зразки для дослідження відбирали через 1-60 діб після останнього негативного ПЛР після перенесеної хвороби.
Досліджують такі групи перехворілих пацієнтів:
1) з легкою формою захворювання, що лікувалися вдома;
2) середньої тяжкості, які були госпіталізовані;
3) з тяжким перебігом хвороби, які потребували оксигенотерапії;
4) з критичною формою хвороби, що перебували у реанімації на ШВЛ.
Також до дослідження залучені медичні працівники (відділень реанімації, стаціонарів і ПМСД), які взаємодіяли з COVID-19-інфікованими пацієнтами, але були серонегативними, і медичні працівники, які перехворіли на COVID-19 (серопозитивні) відповідних категорій і груп тяжкості. У обстежуваних осіб для досліджень була зібрана слина і кров для отримання сироватки і плазми, а також вони заповнювали анкету для суб’єктивної оцінки стресу та його впливу на якість життя та здоров’я. Для дослідження механізмів, що лежать в основі ендотеліальної дисфункції, в сироватці крові досліджуваних осіб було вивчено баланс між продукцією ендотеліоцитами вазорелаксуючих і вазоконстрикторних факторів, ступінь ушкодження стінок судин шляхом визначення кількості циркулюючих ендотеліальних клітин в крові і функціональний стан ендотелію за допомогою ультразвукового дослідження діаметру плечової артерії при реактивній гіперемії та після прийому нітрогліцерину. Було детально вивчено стан системи гемостазу у пацієнтів, які перенесли COVІD, а також у медичних працівників за наступними показниками: концентрація в плазмі D-димеру – для оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень і наявності у кровотоці фібринових депозитів, розчинного фібрину – для оцінки патологічної генерації у кровотоці тромбіну, основного антикоагулянтного протеїну – протеїну С – для оцінки стану антикоагулянтної системи, функціонально неактивних форм протромбіну – для оцінки патологічної генерації незаінгібованого ендогенного тромбіну, фібриногену, як попередника фібрину, а також агрегаційна функція тромбоцитів та частота їх гіперреактивності. Було оцінена вираженість оксидативного стресу та стан редокс системи в сироватці досліджуваних груп пацієнтів і вивчено влив оксидативного стресу на розвиток коагулопатії і ендотеліальної дисфункціїї. Було вивчено вплив хронічного стресу, визначеного за рівнем кортизолу в слині, на вираженістьендотеліальноїдисфункції, рівень коагулопатії та інтенсивність оксидативного стресу у досліджуваних осіб. Було проаналізовано ризики і тяжкість розвитку тромбозу і ендотеліальної дисфункції у перехворілих на COVID-19 в залежності від преморбідного статусу і наявності супутньої патології, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які приймають іАПФ та АРАІІ. На основі результатів проведених досліджень було запропоновані рекомендації з оцінки ризиків та прогностичні критерії і критерії діагностики розвитку тромбофілії і ендотеліальноїдисфункції у перехворілих на COVID-19 відповідно до тяжкості перенесеного захворювання, преморбідного статусу і наявності супутньої патології, а також розроблені профілактичні рекомендації для попередження таких ускладнень у хворих, що перенесли COVID-19. Результати дослідження стало важливим фактором для розробки інноваційних та ефективних методик лікування і зменшення кількості випадків з несприятливим клінічним результатом для пацієнтів з COVID-19.
Дослідження провододять у співпраці з Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького та Інститутом біохімії імені О.В.Палладіна. Закордонні партнери: Вроцлавський технічний університет (Вроцлав, Польща), Університет Коменського у Братіславі (Братислава, Словакія), Осієцький університет імені Йосипа Юрая Штросмаєра (Осієк, Хорватія), Університет Шегеда (Шегед, Угорщина).
У загальному, наукова робота кафедри терапії і сімейної медицини також включає планування та виконання дисертаційних робіт, виконання кафедральних і міжкафедральних науково-дослідних робіт, організацію та участь у проведенні всеукраїнських і міжнародних наукових форумів, підготовку наукових робіт лікарів - інтернів.
Сьогодні на кафедрі усі заплановані дисертаційні наукові роботи завершені.